Виконала
Верескун Анастасія
учениця 7 класу
Бердянської ЗОШ І-ІІІ ст.
керівник Кривцун Н.М
                                                     
                                                      «Наш оберег ішов з землі,
                                                         Коли нас скіфами ще звали.
                                                  І талісман той берегли,
                                                        І щастя в доленьці шукали.»

Запитання, що дають напрямок  проектної діяльності.
1.Що називається оберегом?
2.Якою була історія виникнення ляльки-мотанки?
3.Чи можу я власноруч створити захисний оберіг для себе та своєї родини?
   
  Що називається оберегом? «Берегиня»- від слова  «беречь», «оберег»(талісман).
   
Якою була історія виникнення ляльки-мотанки? Лялька-мотанка здавен була оберегом в українській родині. Кожна матір робила для своєї дитині ляльку, щоб та гралась.
Вважають, що мотанка – це й іграшка, й оберіг. Вважається, що вони з’явилися ще у добу пізнього палеоліту. Тож нині ляльці вже сім тисяч років. У дохристиянські часи мотанки робили з найпростішого матеріалу – сіна, клаптиків тканини, ниток, стрічок. Люди знали, лялька не може бути на когось подібною. Мати, створюючи донці іграшку, ніколи б не наважилась намалювати очі, ніс або губи. Вважається, що лялька-мотанка повинна бути безлика, щоб не завдати шкоду.   Замість людських рис у неї на обличчі хрест – символ Сонця. Чотири сектори - чотири пори року, чотири сторони світу, чотири стихії - вода, вогонь, повітря і земля.
     Мотанка є втіленням добра і лагідності, посередником між бабусею та онукою- це ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід.
     Мотанки успадковуються доньками від матерів та зберігаються до часу народження першої дитини. Кожна лялечка була індивідуальним витвором майстра, несхожим на інших ляльок.
    Хатня мотанка є оберегом, захисником дому, в якому вона знаходиться та родини, якій вона належить. Також вірили у магічну здатність ляльки прилучати до дівчини судженого, якого вона покохала.
   Лялька буває різної форми.
В 50-их роках ляльки робилися в масовому масштабі. Вченими було зібрано і збережено багато ляльок із сіл Середньої Наддніпрянщини - Полтавщини, Черкащини, Київщини, Харківщини та Карпат. В містах же стає популярною авторська лялька - автентична, стилізована, з тканини, колосків або навіть із глини.
Лялька повинна бути одягнена у світлу вишиту сорочечку, під'юпник (або нижня спідничка т.з. галька) і запаску - підібрано все в традиціях Усі елементи одягу мотанки є символічними: спідниця уособлює землю; сорочка — три часи: минулий, теперішній і майбутній; головний убір — очіпок, стрічка чи хустка — зв’язок із небом...
Обов'язковими атрибутами є вишиванка та намисто, які уособлюють достаток. Також повинен бути головний убір - очіпок, стрічка чи хустка - що символізує зв'язок з небом. Символічним є те, що лялька-мотанка не шиється, а робиться лише за допомогою ниток, стрічок, шляхом намотування. Ось чому лялька має назву ''мотанка''.  Раніше кожна дівчинка повинна була вміти робити цей оберіг, тому дівчата до цього ставились так само відповідально, як і до вишивання шлюбного рушника.
                         
         
За повір'ям, хрест вишивали на голівці ляльки для того, щоб в тільце не потрапила нечиста сила. Тоді мотанка буде безпечною і оберігатиме свого власника.
                                                     
                                     Значення кольорів
Найважливіший етап – намотування хреста на обличчі ляльки. Підбираємо нитки, аби вони личили до обраних кольорів майбутнього одягу мотанки.
Крім того, треба виходити зі значення кольорів:
зелений – колір здоров’я та багатства;
червоний – колір життя, вогню, кохання;
жовтий – колір сонця, пшениці, землі, фізичного світу;
синій – колір творчсості та саморозвитку;
фіолетовий – колір мудрості;
золотий – колір Божої любові.

          Магічна роль мотаної ляльки, як захисного оберегу, відображене в народних казках.
Лялька-мотанка є помічницею і берегинею героїні в казці «Василиса Прекрасна». Мати, помираючи, дає своїй доньці лялечку і наказує, щоб та берегла її, шанувала, годувала крихтами хліба і краплями молока – і лялечка завжди буде вірною помічнице. Дівчина виконує наказ матері, і лялька допомагає їй здійснити усі завдання, виконати усі забаганки лихої мачухи, вийти переможницею в символічному поєдинку з Бабою-Ягою і зрештою здобути щастя й добробут.

Очевидно, ця казка – відгомін старовинного звичаю, коли мотана лялька була символом Берегині роду, яка передавалася з покоління в покоління, від матері і до дочки, і ниточка, якою в’язалася лялька, ставала символічною золотою ниткою, яка єднала покоління в міцний єдиний Рід, берегла і захищала, давала силу, наснагу і добробут.

                  Найбільшу ляльку-мотанку
зробили у Львові 30 квітня 2011року – 3 метри.

Львівську ляльку-мотанку виконали у традиційній вузловій техніці, із солярними знаками-хрестовинами на обличчі. На дерев’яному каркасі спочатку сформували голову із сіна, перекладеного цілющими символічними травами, зверху обмотали білим полотном. Тулуб також був із сіна, на який «вдягли» вбрання із сірого полотна, зверху ляльку декорували вінком із квітів . На одяг ляльки пішло 10 метрів лляної тканини, шість мотків ниток загальною довжиною 1,5 кілометра.
                               
                                             Як зробити ляльку-мотанку?

Насправді ляльку-мотанку може зробити кожен. Для цього необхідно лише трішки часу, фантазія, та мінімальні знання вишивки свого регіону. І пам’ятайте, лялька, зроблена власними руками, значно тепліша та добріша, ніж куплена-пластмасова, адже вона наша лялька-мотанка

1. Береться клапоть білої тканини або хустка, начиняється ганчір'ям і зав'язується вузлом. Виходить голова. Потім голова перев'язується нитками.

2.Там, де має бути обличчя утворюється хрест, намотуємо нитку,  бажано,  від себе. Спочатку вертикально потім горизонтально. Можна зробити хрест простими нитками наприклад муліне. 

3. Примотуємо голову до палички або до качана кукурудзи або до того що є під рукою і підходить по розміру.

4. Робимо ручки.Змотати просто прямокутничок жорсткої тканини і прикріпила до тулуба, а потім обмотала ниткою. (Можна намотати стилізовану вишиванку:)

5. Потім примотуємо юбки, плахти, попереднички, як заманеться.Нитки мають бути натуральні: шерсть або льон. я користуюся лляним шпагатом.

САМОАНАЛІЗ.
Моя подорож у світ ляльки оберега була захоплюючою, цікавою та дуже пізнавальною.
Виконуючи навчально-дослідний проект «Оберег з дитинства на все життя»,  я здобула нові знання про наш народ, про його звичаї , обряди та  обереги. Опрацьовувала  літературні джерела, інтернет ресурси ,взяла  інтерв’ю у бабусі. А виконавши всі дослідження та зробивши висновки, навчилася  виготовляти власноруч обереги.

Ляльку – мотанку візьміть
   І до серця пригорніть
   Ляльку прадідів забуту -
   Це дорога у майбутнє.